Інтерв'ю з Женею Розинським: про Україну очима Заходу

04.06.2015
Автор:

"Кожен клієнт, думаючи про аутсорсинг, повинен в першу чергу згадувати про Україну". Ці та багато інших коментарів Жені Розинського, відомого бізнес-консультанта, який вже 25 років живе і працює в США, читайте в нашому інтерв'ю. Ви дізнаєтеся, як виглядають українські програмісти та сама українська сфера ІТ в очах західних замовників і що потрібно зробити, щоб поліпшити ситуацію.

Женя, як Ви оцінюєте рівень підготовки наших фахівців у порівнянні із західними?

Насправді технічна підготовка українських фахівців нічим не гірша, ніж у хлопців зі США. Але українці програють, на мою думку, в одному важливому моменті — це архітектура. Часто тут прийнято вирішувати проблеми найшвидшим шляхом. А в Америці звикли робити так, як правильно — щоб воно працювало довго.

Які якості та навички Ви б порадили в собі виробляти, а які — викорінювати, щоб мати успіх на західному ринку праці?

Найнеобхідніша якість — це вміння спілкуватися. Йдеться не про мову — хоча, звичайно, без англійської нікуди. Важливо навчитися посміхатися і просто по-дружньому спілкуватися з людьми. Є таке поняття в Америці, як "chitchat" — ви приходите на зустріч, і перші кілька хвилин витрачаються на розмови "про погоду". Людину зустрічають в коридорі, їй посміхаються і кажуть "How are you?" — "Fine". Це не питання про життя — це питання заради ввічливості.

Неприємні моменти, які я помічаю в спілкуванні українських хлопців — це "рубання з плеча", категоричність у всьому і стійке переконання, що співрозмовник дурніший за них. Іноді навіть здається, що улюблене слово українського програміста — "ні". Потрібно навчитися висловлювати свою думку, не ображаючи співрозмовника. Не відповідайте так, щоб вашому співрозмовнику здалося, що ви його зневажаєте. Хоч це і прописні істини, але це те, про що я чую найбільше від американських колег.

Всім нам добре відомо про феномен "витоку мізків" з України на Захід, особливо це стосується сфери IТ. Наскільки погана це тенденція і що, на Вашу думку, можна зробити для її виправлення?

"Витік мізків" — це дуже погано, але у нього є хороша сторона: у світі дізнаються про українських програмістів. Я дуже часто тут при згадці про Україну чую: "О, так, у нас в команді є такий-то, він з України, це чудовий програміст."

Але феномен "витоку", звичайно, потрібно зупинити. Просто хтось “згори” повинен прийняти рішення, що потрібно зробити з України IT-країну. Індія стала столицею світового IT-аутсорсингу за рішенням уряду. Те ж саме зараз відбувається в Китаї — кілька років тому було прийнято рішення перейти зі сфери виробництва товарів в IT. І у них це вийде. Вийде і в України, якщо буде прийнято відповідне рішення.

На жаль, весь світ знає про події, які відбуваються зараз в Україні. Як, на Вашу думку, краще дати західним замовникам сигнал про те, що з ІТ в Україні все гаразд, що з нами працювати безпечно і надійно?

Замовникам потрібна впевненість у майбутньому. І, на жаль, та проблема, яка висить сьогодні над Україною, змушує багато західних компаній задуматися: а чи згоден я лізти здоровою головою на хвору подушку?

Боротися з цим можна тільки одним способом: потрібно робити хорошу роботу, що б не відбувалося. Крім того, напевно, так неправильно казати, але завдяки конфлікту, який стався в Україні, світ за короткий час дізнався, що таке Україна і перестав сприймати весь пострадянський простір як "російський". Україні потрібно робити рекламу, потрібно постійно підтримувати цей вогник "Україна, Україна, в Україні все добре!".

Коли в інтернеті з'являються фотографії офісів компанії "Google" у різних країнах світу, багато хто захоплюється тим, яка комфортна і невимушена там атмосфера. Яскраві кольори, комфортні зони відпочинку - все для натхнення! На вашу думку, чи корисно це і порадили б Ви всім робити такі офіси?

Зрозумійте, справа ж не в офісах. Від того, що ви пофарбуєте стіни в яскравий колір, ніщо не зміниться. Офіс — це наслідок тієї обстановки, яку хоче створити компанія. І зазвичай впроваджується тільки те, що підвищує продуктивність роботи. Але найголовніше — це те, що такі компанії, як "Google", створюють обстановку, при якій її працівники можуть творити мистецтво. Адже написати хороший код — це мистецтво. Придумати хороший проект — це мистецтво. Західні компанії вкладаються в те, щоб ростити творчих людей, і ще більше — лідерів. Сьогодні в Україні це не відбувається. Але найцінніше, що є у компанії — це люди.

Женя, ми з нетерпінням чекаємо на Ваші лекції і тренінги в Україні. Дуже корисно послухати компетентну думку людини, яка дивиться на Україну очима західного фахівця. А чого Ви очікуєте від аудиторії? Хороших питань, активного обговорення, правильних висновків?

Я їжджу в Україну, щоб поділитися досвідом. Я хочу бачити, як Україна піднімається і виходить на світовий рівень.

Коли я проводжу семінар, я можу розраховувати насамперед на те, що людина піде з однією думкою: завтра в її житті будуть якісь зміни. Що, прийшовши на роботу, вона подумає: а якщо зробити ось так? Я хочу, щоб люди почали трохи по-іншому бачити проблеми.

Колись один хлопець на моєму семінарі сказав, що я розриваю уявлення людей, як вони дивляться на події. Напевно, це найбільший комплімент для мене.

Чого я дуже очікую — це спілкування на моїх класах і семінарах. Я їх веду дуже неформально. Коли люди задають питання, то я знаю, що їм цікаво. Коли люди беруть участь в дискусії, то я знаю, що вони винесуть з цього набагато більше, ніж якщо вони будуть слухати і намагатися запам'ятати мої слова.

Навіть найбільш затребувані фахівці — це насамперед люди, яким для роботи потрібно звідкись черпати енергію і натхнення, щоб не втомлюватися. Що б Ви для цього порадили?

Мені здається, що найкращий спосіб отримувати натхнення — це спілкуватися з людьми, які знають більше, ніж ви. Коли ви спілкуєтеся з людьми, які вам близькі по духу, і при цьому у вас є можливість "поворушити звивинами", і це саме те, що рухає вас до створення чогось нового.

За чим в Україні Ви сумуєте найбільше і що б хотіли побажати нашим читачам?

Коли я живу в Америці, я сумую за Україною і за людьми. Це можна назвати ностальгією - я сумую за своїм дитинством, за пам'яттю про хороших друзів, з багатьма з яких я донині спілкуюся. Але коли я приїжджаю в Україну і перебуваю там тиждень-два, я починаю сумувати за домом, я починаю хотіти додому. А дім у мене все-таки в Америці: там моя сім'я і там я живу.

А побажати читачам хочу в першу чергу, щоб ви всі разом зібралися і спробували підняти рівень українського IT до світового. Шляхом PR, шляхом того, що кожен клієнт, який прийшов в Україну, допомагає всім. А ще бажаю вам згуртуватися і припинити всю цю нестабільність, яка у вас є. Я розумію, що ви особисто нічого зробити не можете, але багато чого залежить від вас.

Знову-таки, найголовніше — це, згуртувавшись, домагатися, щоб кожен клієнт, думаючи про аутсорсинг, в першу чергу згадував про Україну.

Запрошуємо вас на семінар від Жені Розинського про продажі та розвиток клієнтів, який пройде 12 червня у Львові. Ви можете дізнатися докладніше про семінар, а також купити квиток зі знижкою 10%, використовуючи промокод "InternetDevelsDiscount".

Голосів: 1 Рейтинг: 5

Також по темі

1

Як ми провели шосте IT Cafe у Луцьку.

2

Доставку Друпал до Рівного замовляли? :) Ось і ми!

3

Веб-програмісти завжди будуть забезпечені добре оплачуваною та цікавою роботою — як в Україні, так і за кордоном. Стати веб-програмістом "з нуля" допоможе школа веб-програмування OxIT, що з’...

4

Ми в захваті від Друпальних поїздок! Завжди виходить шикарно завдяки класним людям поруч ;)

5

Наближається неймовірно масштабна подія — DrupalCon LA, яка об'єднує тисячі справжніх Drupal-ентузіастів з усіх куточків світу. Звісно, така подія не може пройти без InternetDevels!

Subscribe to our blog updates